Биль,а може небиль о том як простий хлопець із сєла Жітомир єздив зі столічними пацанами і дєвчёнкамі до Умані красівий парк дивитися.
Рано утром 9-го чісла сього місяця в шесть часов виглянув я з вікна балкона свого 10-го етажа і пойняв - треба їхати до Умані бо тута небо мутне і на душе смутно. Гараж-мопєд-хата-вєщі донизу-розмєстив-бужу спутніцу-чайок-бутери-помив зуби-теплий светер-на колеса-в путь!!!
Житомир-...-Сквира-Гаішніки-Володарка- і я в расчётноє врем'я 10:30 на козирной трассє Кієв-Одєсса - а тута одні М-А-Ш-И-Н-И - ні одного тобі скутера ні одного мотоцикла!!! Думаю "прієхалі!"- нє, то із другой сторі- "поп'юка я пока чайку шоб согрєтся чут-чуть" і тут відєньє - красіво організованно із
включєними фарами пролєтаєт на нєсвойствєнной скорості колона ЖУЖИКІВ!Как много в єтом словє!!!Я єлє встиг з ними поздороватся!
Звоню ТОТО - "Ми на 105 кіломєтрє" і я задумався - "Смогу лі я розкочегарить свого Сашку шоб нагнать єту бєзумну групу з однім большим рюкзаком і чудно замотану в розовоє одіяло дєвушку?!".Рєшеніє пришло само - підлетів Victorius із прогорєвшим соплом і нємного обвєтреной соєй спутніцей - захтілось їй романтіки!- запропонував "достать" групу полтіннічков і передвігатся разом з ними!Без вагань я согласився!
Долго лі коротко лі - но ми їх нагнали!Чёрт - кайфово їхати в колоні, особливо останнім і наблюдать за ключом гордих птіц шо тягнуться в тёплиє края!!!Прибалдєвшись в єтом колєктіве я не замєтів як очутився в Умані - почало трусити на гороцкіх дорогах!
І ось ми біля парку!!!
Оказалось шо "полтіши" такіє рєзвиє не только на дороге но і "снять хату, гараж, похавать..." - вони сразу удалились "на точку" і зостався під парком я зі своїм Сонечком і Aver з Іменинницею Настєю!!! Лёгкій іспуг закрався в душу от мислі шо остаємся ми удвох чи в чотирёх ночувать одні в таком діком лесу на растірзаніє вовкам і маньякам!!!Но тут явілісь РИЦАРІ YBR-івського ордєна в красівих латах і доспєхах, славний мореплавець Sembar(не путать із Сімбад, чи як там його) на крейсєрє, проводніком Kasyan'ом, гуру ТОТО і безповоротно развєялі наши страхі і сомненья!!!Ура!!!Ще й погодка розігралася сонечком!!!
Привязали ми конєй і націлились до описаного в дрєвніх лєгендах парку з волшебним ім'ям "СОФІЇВКА!"-"А чи пустять нас туди в таком відє?"-закралось у Sembar'а - "Спокуха, прорвёмся!"-ТОТО.І от ми в паркє - краса неопісуємая - во всєх смислах!
Відєлі красівиє дерева, Бєсєдки, білі статуї,водопад,большиє камні,Большую Змєюку якій повідімому було очень плохо після вчорашнього і "веселу компашку в лодкє" якій було очєнь класно після сьогоднішнього!!!Чуть не забув про красівих, білих, ручних, но оччєнь голодних ЛЄБЄДЄЙ!!!і шикарне кошерне вино Djon Wolf'а!
Красной нітью через путєшествіє по парку проходіт путєшествіє подзємной рєкой, гдє каждий услишав нєтолько зловєщий шум смерті но і ричаньє свого желудка.Да і перевірте свої зап'ястя і шиї - в нашей лодкє була парочка ВАМПІРОВ!!!
Ще побродили і усталі - поєтому Побєдітєлі Гонкі на "педальних катамаранах" осталісь нєсправєдліво нє замєчєни і забити!!!А ведь оні без задніх ног осталісь!!!
А потом время собірать шлёми, мотики і разбівать лагерь для продолженія культурной програми - она не заставіла сєбя ждать - якийсь уже веселий п...р развітой умственно наружності став міряти всі мотики і попєди з малим пацаньонишом при цьому діко культурно вибачаясь!!!Оказалось шо малий не його а його друга, і шо в нас реальні перспективи почухать кулаки і перевірити свої шлёми!!!Но Бог миловав...
З лёгкой руки досвідченого ТОТО ми опрєдєлілісь с мєстом ночлєга - пару км от Умані в сторону Кієва возлє кафе з патріотіческим названієм -"ЗАСТАВА".
Лагерь разбіт, пиво-водка-вино-хавчик немєряно-попили-поїли-разговори о жизні,любві,колёсах,дорогє-костёр согрєл наши души - і ми з чувством приятной усталості і радості по спальнікам...
Солнєчноє утро біля 9-ти обласкало блискучі від роси палатки - Добрий ранок!Збори палаток, сніданок, кава,чай,капучіно,- вже вдорогу!
Стає трохи сумно...Сумно, що закінчується ця пригода радості,шо не вистачило часу для спілкуваня, що знову чекає бішаний
темп життя у якомусь місті зі своєми проблемами!...
Але - поки писав ці рядки, я знову пережив ці щасливі хвилини радості, і впевниний кожен відчув те саме і отримав заряд
енергії і бадьорості, який ще довго живитиме наше життя спогадами і бажання відчути це ще раз і ще раз...
ВСІМ ДУЖЕ ДЯКУЮ !!!
P.S.Повинно було б супроводжуватись в певних місцях фотами, але не чомусь не приєднуються!!!Модераторам!