Вот і наступило "завтра"... нарешті зібрався з силами щоб дописати
...після цього розпочалася наша подорож вздовж Південного берегу Криму. Природа там просто вражаюча. Ми кожен день загорали на новому пляжі і з новими зозульками , а ввечері старалися їхати, бо не так жарко і машин меньше. Кожне місто зустрічало нас все новими і новими краєвидами і памятками культури... Взагалі то про Крим можна розказувати ще багато, но не всі ж захочуть так багато читати))))
Тому надалі постараюся сконцентрувати увагу на цікавому Так під час дороги з Алушти в Судак(десь напівдорозі) ми зустріли відчайдушного мопедіста, який стояв біля обочини і просив допомоги. Ми зупинились і він почав розказувати, що мол він на своїй 50-очці взяв попутчицю. Через непроханого гостя він не розрахував розхід бензи і вона йому закінчилась 1 раз, мопедіст висадив попутчицю десь посеред гір , залив приховану літру бензи... но цього йому не хватило щоб добратися до Судака. Була вже ніч і ми не могли не допомогти йому, хоча не знали чи самі доїдемо при цьому. Но дорога є дорога!!!!! І ми продовжили подорож разом, но на ранок біля Судака з ним знову сталася "аварія" - проколов шину. Ми допомогли добратися до шиномонтажу (який відкривався через годину) і поїхали дальше на Феодосію, бо з ним ми і так від графіку відбилися.
В Феодосії як завжди оглянули місто і на пляж загоряти Дорречі там пісок аж віддавав червоним кольором. Перечекавши жару на пляжі ми рушили дальше на Джанкой і в сторону дому, бо море морем, но додому вже хотілося. Тільки виїхали з Криму - то відчули що надворі вже майже вересень, ставало чим раз холодніше, но ми летіли на крилах додому-додому-додому...
В Миколаїві заїхали до Стаса на ночівлю, но не змогли замочити пиовм вдалу подорож, бо день перед тим він сильно отравився і дихав через раз ... В Гайсині ми думали заскочити на пару хвилин на чай і залишити подяку за їх гостинність (бутилочку Кримського вина), но не змогли до них дозвонитися і рішили продовжити подорож. В рідному Хмельницьку ми загубилися, пропустили поворот на Тернопіль і проїхали лишніх 30 км Поки знайшли дорогу - то вже стало вечоріти і холодати, но це нам не помішало, ми летіли додому.
Вот так і закінчилась ця відчайдушна подорож без особливої підготовки до омріяного Криму, яка тривала 7 днів і за яку ми подолали трішки більше 3000км, а побачили ніби проїхали пів світу

,
дуже велике спасибі всім хто підтримував і допомагав під час подорожі, без вас цього напевно б не відбулося... ДЯКУЮ-ДЯКУЮ-ДЯКУЮ-ДЯКУЮ-ДЯКУЮ-ДЯКУЮ!!!!!!!!!!!!!!
!!!!!!
Зе ЕНД
Сообщение отредактировал Vovan1: 19 Январь 2009 - 19:37