Помощь
Тема закрыта
Це ми збиралися на гаражі перед виїздом, щоб обговорити маршрут поїздки:
Ми довго думали, було випито багацько пива і було вирішено таки не пісати компотом, а їхати в Карпати, щоб тих хто не поїхав - то жаба задавила!!!! Зібралися рано, біля магазину Львів, ніхто не запізнився :
- груповуха перед виїздом.
В бережанах ми не могли відмовитися від задоволення покататися на Айрон Хорсі десь 17-18 століття, но тре було їхати дальше, бо нас чекали Карпати... повні невідомого-
- це фотка з церкви, на території замку в Бережинах, де не мона заходити :Ми зібралися виїжджати з Бережин, но в Морячка мопеда як сказилася, перестала робити і все(((( Но ми мозговою атакою все виправили, свічка приказада жити довго і було куплено 6 китайських всічок... я спочатку думав "нахвіщо", но потім рішення було оправдане!!!
Потім була дорога, повна несподіванок :D і ям >
, заскочили на Бурштинську ТЕС і водосховище, отаке відчуття наби в роки Союзу попали, радіо грає , завод... молодість згадав, як мені 2 роки було:
Скільки не їдь, скільки не милуйся природою, а "їсти тре", вот зупинились підкріпитися:
Потім аж якось легше їхати стало і ми дуже швидко добралися до озера Синевір, красота непісана, ще нецілована природа... Шо я буду розказувати, то словами не передати, дивіться фото.
То фото з місцевими оборигенами, їх там багацько бігає 8) ;D 8)
Потім ми поктутили педалі в Хуст, де нас чекала тепла вечеря і сухе ліжко, повне голубоглазих блонд... Но такі обжори як ми недоїхали і запинились в "Першій колибі"... В Хуст ми приїхали в 10 вечора і в мене ще й габарит пропав (потім як виявилося в дощ напевно щось закоротило і запобіжник згорів), нас посилили в готель 5 зірок по 60 грн ніч з 1 чоловіка(це враховуючи стоянку з охороною, мойку Керхером і каву, якою пригостила нас адміністраторша... і номера на вищому рівні!!!!!! десь навіть номер її є)... Ми не змогли їй не віддячити за гостинність
Ще заскочили в долину Нарцисів, правда я вам признаюся, що вони вже давно відцвили.... но пейзажі там на рівні, навіть не хотілося їхати...
І вирішено було їхати на Ужгород, підкарювати фортецю, яка за всю свою історію ні разу не була підкорена :o
- вид на місто з мурів фортеці... Так би і вскочив :o
- маленька цяточка на фоні замку - то я на мопеді)))))))))))Ще заскочили в Сколах в палац Гределів.... тож так нічо колись жили:
А потім була дорога додому... в ж так не хотілось їхати...
П.С. Карпати - це реально казка, з якої не хочеться виходити... Соррі за помилки, як пишу - то не перечитую
